Нові технології не лише полегшують життя, а й додають до неї крапельку стресу. Це чудово знають сучасні батьки.
Очікування та реальність
Все починається ще в дитячому садку, а в школі досягає свого апогею. У батьківських чатах обговорюється все – від делікатних фінансових питань до особливостей домашніх завдань. Сучасна освітня програма така, що дитина просто не може виконати все самостійно. Вчителі цей факт не приховують, хоч і говорять про нього в іншому ключі – нібито така методика спрямована на спільну плідну працю, це привід поспілкуватися з дитиною та дізнатися, чому її таки вчать.
Проте добрий задум розбивається про дивність завдань, хитромудрі тонкощі оформлення та втому після робочого дня. Здолати 5 сторінок у робочому зошиті по навколишньому світу, зробити проект з англійської, разом з чадом вивчити вірш і перевірити традиційну хатку з математики – після цього у багатьох залишається відчуття, що вдома вони відорали другу зміну.
Коли з дна постукали
Весна 2020 року показала, що завжди є місце гіршому. З 13 квітня більшість шкіл країни перейшли на дистанційне навчання. Щоправда, воно швидко перетворилося на самоосвіту. Якщо раніше діти виносили з уроків хоча б частину теорії, закладеної вчителем, то тепер їм доводиться самостійно освоювати матеріал за допомогою підручників та відео.
Zoom, рекомендований для онлайн-навчання, не підходить для початкової школи, де 80% матеріалу дає один користувач, багато викладачів складаються в складних відносинах з комп’ютером, технічна оснащеність шкіл варіюється від «так собі» до «повний кошмар», та й дисципліна серед самих школярів неабияк кульгає. Хто пояснює незрозумілі моменти, намагається відстежити оновлення електронного щоденника, що зависає, і мотивує на заняття? Зрозуміло, батьки. Добре, якщо вони самі знаходяться вдома на карантині, але деякі щасливчики, як і раніше, працюють. Якщо додати до цього кілька учнів у сім’ї та регіональні особливості інтернету – виходить природна катастрофа.
Крики душі
Ця ситуація породжує несподівані пропозиції у батьківських чатах. Найчастіше просто обурюються та вимагають скасувати взагалі все. В абсолютних лідерах думка «моїй дитині незручно, нічого не працює, ніхто нічого не розуміє, припиняйте це знущання».
Якась багатодітна мама внесла нову пропозицію: непогано було б повернути дітей до шкіл і не випускати звідти до кінця карантину, харчування – з батьків. Більшість відверто вважає, що вчителі даремно отримають квітневу зарплату – адже левову частку нового матеріалу було розібрано без їхньої участі. При цьому вони не замислюються, що навіть посилання на відеоуроки потрібно ще дати, а щодня перевіряти 30 виконаних завдань, знятих з усіх ракурсів, – то задоволення.
Новий досвід чи провал
Незважаючи на ці муки, дистанційка 2020 року – дуже корисний експеримент. Вона трохи наблизить стандарт освіти до майбутнього та дозволить відпрацювати застосування технологій. А найголовніше – наочно покаже роль вчителів у процесі навчання.
