Бездротові технології мають безліч стандартів. Багато хто з них був запропонований тільки на папері, лише деякі існують і розвиваються до цього дня. Одна з таких бездротових мереж називається Wi-Fi.
Wi-Fi – це форма локальної мережі, яка використовується для виходу в інтернет бездротовим способом.
Зміст
Що означає слово WI-FI?
Термін Wi-Fi прийшов до нас із англійської мови. Як прийнято вважати, він став скороченням від Wireless Fidelity. Його придумали в спробі знайти яскраву назву для недавно винайденої технології бездротового зв’язку, яка на той момент мала суто технічне найменування IEEE 802.11b Direct Sequence.
Wireless Fidelity – бездротова точність (або вірність). Звучить красиво.
Але згідно з Вікіпедією та рядом інших джерел, за самим словом Wi-Fi не криється ніякого глибокого сенсу. Він був придуманий фірмою Interbrand, яка надавала консультації з питань брендингу, після того як торгова марка Wi-Fi Alliance уклала контракт на розробку назви для нової бездротової технології. При цьому ніде не згадується, що основою стала фраза Wireless Fidelity, скорочена до чотирьох літер.
Звідки тоді взялося Wireless Fidelity і чому багато людей продовжують вважати, що ці слова безпосередньо пов’язані з появою терміну Wi-Fi? Пояснення є. Рекламна кампанія бренду Wi-Fi Alliance проходила під слоганом The Standard for Wireless Fidelity, а це було вже після того, як новий вид зв’язку отримав свою назву. Виходить, загальні літери у слогані та назві технології – просто збіг, не більше.
Що таке WI-FI з технічної сторони?
Wi-Fi – це мережна технологія бездротового доступу до інтернету, також відома як 802.11, стандарт IEEE для бездротових локальних мереж WLAN.
Підключення Wi-Fi працюють у діапазонах частот 2,4 ГГц та 5 ГГц без необхідності ліцензування. Вони не створюють перешкод для бездротових мереж, що працюють на тих самих частотах.
Що потрібно для роботи WI-FI?
Сучасні мережі Wi-Fi призначені для того ж, як і провідні локальні мережі LAN: передавати дані на невеликі відстані з високою швидкістю. Єдина відмінність полягає в тому, що Wi-Fi задіяє частоти, що не ліцензуються.
Під невеликою відстанню зазвичай мається на увазі дистанція 50 метрів без перешкод.
Стандарт Wi-Fi був розроблений Інститутом інженерів електротехніки та електроніки IEEE для забезпечення бездротового доступу в невеликих зонах, зазвичай у межах квартири або офісної будівлі.
Щоб у приміщенні працював бездротовий інтернет, необхідно мати базову станцію з провідним підключенням – роутером або маршрутизатором. Він роздає зв’язок на пристрої, що підтримуються, за допомогою радіочастотних сигналів. Приблизно так само отримують бездротові телефони.
Як використовується WI-FI?
Wi-Fi – це зручна альтернатива провідним мережам для обміну даними між пристроями в межах однієї будівлі або невеликої локації. Дальність дії зв’язку сильно варіюється в залежності від потужності маршрутизатора і наявності перешкод у вигляді стін і меблів.
Wi-Fi усуває потребу в кабельному підключенні. Інтернет-кабель йде лише до маршрутизатора або модему, а від нього доступ до мережі відкривається на всі пристрої з модулем Wi-Fi через точку доступу.
Що таке точка доступу WI-FI?
Точка доступу Wi-Fi – це місце з бездротовим доступом до Інтернету (зазвичай безкоштовним) або пристрій, який забезпечує цей доступ. Безкоштовний Wi-Fi пропонується в кафе та ресторанах, аеропортах, готелях та інших громадських місцях.
Громадські точки доступу Wi-Fi вважаються небезпечними, тому що не гарантують захисту від вірусів та розкрадання даних.
Що ще потрібно знати про WI-FI?
Простим обивателям необов’язково знати історію виникнення Wi-Fi, різницю між різними поколіннями стандартів та інші технічні подробиці. Зате корисними можуть бути знання про те, як вибрати маршрутизатор для дому, як його підключити і що робити, якщо сигнал виявився слабким. Про все це читайте нижче.
